| Chapter 21 |
1 |
¶ А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив. --
|
2 |
І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. --
|
3 |
І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. --
|
4 |
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. --
|
5 |
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. --
|
6 |
І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене. --
|
7 |
І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його. --
|
8 |
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. --
|
9 |
¶ І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається. --
|
10 |
І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком. --
|
11 |
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. --
|
12 |
І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. --
|
13 |
І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння. --
|
14 |
¶ І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. --
|
15 |
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. --
|
16 |
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. --
|
17 |
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там. --
|
18 |
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його. --
|
19 |
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. --
|
20 |
І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. --
|
21 |
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю. --
|
22 |
¶ І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш! --
|
23 |
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш. --
|
24 |
І сказав Авраам: Я присягаю! --
|
25 |
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. --
|
26 |
І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні. --
|
27 |
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову. --
|
28 |
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. --
|
29 |
І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно? --
|
30 |
А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю. --
|
31 |
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. --
|
32 |
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. --
|
33 |
¶ А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного. --
|
34 |
І Авраам пробував у филистимській землі багато днів. --
|