| Chapter 9 |
1 |
¶ А Йов відповів та й сказав: --
|
2 |
Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом? --
|
3 |
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень... --
|
4 |
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався? --
|
5 |
Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув. --
|
6 |
Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться. --
|
7 |
Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі. --
|
8 |
Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах, --
|
9 |
Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні. --
|
10 |
Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!... --
|
11 |
Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього... --
|
12 |
Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш? --
|
13 |
Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники, --
|
14 |
¶ що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього, --
|
15 |
я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю? --
|
16 |
Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос, --
|
17 |
Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно... --
|
18 |
Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою. --
|
19 |
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені? --
|
20 |
Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим... --
|
21 |
Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я... --
|
22 |
¶ Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє... --
|
23 |
Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється... --
|
24 |
У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто? --
|
25 |
¶ А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго, --
|
26 |
проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич... --
|
27 |
Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся, --
|
28 |
то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене... --
|
29 |
Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду? --
|
30 |
Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої, --
|
31 |
то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя... --
|
32 |
Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд, --
|
33 |
поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку... --
|
34 |
Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає, --
|
35 |
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!... --
|