| Chapter 15 |
1 |
¶ І відповів теманянин Еліфаз та й сказав: --
|
2 |
Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою? --
|
3 |
Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них? --
|
4 |
Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога, --
|
5 |
бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів. --
|
6 |
Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе: --
|
7 |
Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений? --
|
8 |
Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав? --
|
9 |
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно? --
|
10 |
Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого. --
|
11 |
Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі? --
|
12 |
Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають, --
|
13 |
що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова? --
|
14 |
Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений? --
|
15 |
Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса, --
|
16 |
що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду? --
|
17 |
¶ Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу, --
|
18 |
про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того, --
|
19 |
їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них. --
|
20 |
Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано. --
|
21 |
Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник. --
|
22 |
Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча. --
|
23 |
Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти... --
|
24 |
Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою, --
|
25 |
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього, --
|
26 |
проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх. --
|
27 |
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром, --
|
28 |
і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені. --
|
29 |
Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки. --
|
30 |
Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений. --
|
31 |
Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому, --
|
32 |
вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене! --
|
33 |
Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка, --
|
34 |
бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника: --
|
35 |
він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його... --
|