| Chapter 17 |
1 |
¶ Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних! --
|
2 |
Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту! --
|
3 |
Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило, --
|
4 |
а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя. --
|
5 |
Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися! --
|
6 |
Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою, --
|
7 |
покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї. --
|
8 |
¶ Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене --
|
9 |
від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене! --
|
10 |
Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно. --
|
11 |
Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю... --
|
12 |
із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті... --
|
13 |
Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного, --
|
14 |
від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать. --
|
15 |
А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою! --
|