| Chapter 28 |
1 |
¶ Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих! --
|
2 |
Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою! --
|
3 |
Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних, --
|
4 |
і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його! --
|
5 |
Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його, --
|
6 |
і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій! --
|
7 |
І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються... --
|
8 |
Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!... --
|
9 |
¶ Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних? --
|
10 |
Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там. --
|
11 |
Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому --
|
12 |
Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати. --
|
13 |
І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!... --
|
14 |
¶ Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі! --
|
15 |
Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались! --
|
16 |
Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений! --
|
17 |
І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють! --
|
18 |
І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче! --
|
19 |
Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це... --
|
20 |
Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним... --
|
21 |
Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою! --
|
22 |
Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю... --
|
23 |
¶ Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос! --
|
24 |
Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує? --
|
25 |
Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її? --
|
26 |
І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього: --
|
27 |
Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин. --
|
28 |
Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його. --
|
29 |
І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його! --
|