Ukrainian Bible

Matthew 14

Matthew

Return to Index

Chapter 15

1


 

  ¶ Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:  

 

 

--

2


 

  Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.  

 

 

--

3


 

  А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?  

 

 

--

4


 

  Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.  

 

 

--

5


 

  А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,  

 

 

--

6


 

  то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.  

 

 

--

7


 

  Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:  

 

 

--

8


 

  Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!  

 

 

--

9


 

  Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...  

 

 

--

10


 

  ¶ І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!  

 

 

--

11


 

  Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.  

 

 

--

12


 

  Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?  

 

 

--

13


 

  А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.  

 

 

--

14


 

  Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...  

 

 

--

15


 

  А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.  

 

 

--

16


 

  А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?  

 

 

--

17


 

  Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?  

 

 

--

18


 

  Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.  

 

 

--

19


 

  Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.  

 

 

--

20


 

  Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!  

 

 

--

21


 

  ¶ І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.  

 

 

--

22


 

  І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!  

 

 

--

23


 

  А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!  

 

 

--

24


 

  А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...  

 

 

--

25


 

  А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!  

 

 

--

26


 

  А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...  

 

 

--

27


 

  Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.  

 

 

--

28


 

  Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.  

 

 

--

29


 

  ¶ І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.  

 

 

--

30


 

  І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.  

 

 

--

31


 

  А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!  

 

 

--

32


 

  А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.  

 

 

--

33


 

  А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?  

 

 

--

34


 

  А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.  

 

 

--

35


 

  І Він ізвелів на землі посідати народові.  

 

 

--

36


 

  І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.  

 

 

--

37


 

  І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...  

 

 

--

38


 

  Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.  

 

 

--

39


 

  І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.  

 

 

--

Matthew 16

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: