Ukrainian Bible

Matthew 21

Matthew

Return to Index

Chapter 22

1


 

  ¶ А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:  

 

 

--

2


 

  Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.  

 

 

--

3


 

  І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.  

 

 

--

4


 

  Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!  

 

 

--

5


 

  Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.  

 

 

--

6


 

  А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.  

 

 

--

7


 

  І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.  

 

 

--

8


 

  Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.  

 

 

--

9


 

  Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.  

 

 

--

10


 

  І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.  

 

 

--

11


 

  Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,  

 

 

--

12


 

  та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.  

 

 

--

13


 

  Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...  

 

 

--

14


 

  Бо багато покликаних, та вибраних мало.  

 

 

--

15


 

  ¶ Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.  

 

 

--

16


 

  І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.  

 

 

--

17


 

  Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?  

 

 

--

18


 

  А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?  

 

 

--

19


 

  Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.  

 

 

--

20


 

  А Він каже до них: Чий це образ і напис?  

 

 

--

21


 

  Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.  

 

 

--

22


 

  А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.  

 

 

--

23


 

  ¶ Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,  

 

 

--

24


 

  та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.  

 

 

--

25


 

  Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.  

 

 

--

26


 

  Так само і другий, і третій, аж до сьомого.  

 

 

--

27


 

  А по всіх вмерла й жінка.  

 

 

--

28


 

  Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.  

 

 

--

29


 

  Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.  

 

 

--

30


 

  Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.  

 

 

--

31


 

  А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:  

 

 

--

32


 

  Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.  

 

 

--

33


 

  А народ, чувши це, дивувався науці Його.  

 

 

--

34


 

  ¶ Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.  

 

 

--

35


 

  І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:  

 

 

--

36


 

  Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?  

 

 

--

37


 

  Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.  

 

 

--

38


 

  Це найбільша й найперша заповідь.  

 

 

--

39


 

  А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.  

 

 

--

40


 

  На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.  

 

 

--

41


 

  ¶ Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,  

 

 

--

42


 

  і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.  

 

 

--

43


 

  Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:  

 

 

--

44


 

  Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.  

 

 

--

45


 

  Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?  

 

 

--

46


 

  І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.  

 

 

--

Matthew 23

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: