| Chapter 6 |
1 |
¶ Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря. --
|
2 |
А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими. --
|
3 |
Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. --
|
4 |
Наближалася ж Пасха, свято юдейське. --
|
5 |
А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились? --
|
6 |
Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити. --
|
7 |
Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав. --
|
8 |
Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра: --
|
9 |
Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку! --
|
10 |
А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. --
|
11 |
А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. --
|
12 |
І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло. --
|
13 |
І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів. --
|
14 |
А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ! --
|
15 |
¶ Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один. --
|
16 |
А як вечір настав, то зійшли Його учні над море. --
|
17 |
І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив. --
|
18 |
Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море. --
|
19 |
Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув... --
|
20 |
Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь! --
|
21 |
І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли. --
|
22 |
¶ А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні. --
|
23 |
А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. --
|
24 |
Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса. --
|
25 |
І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю? --
|
26 |
Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились. --
|
27 |
Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець. --
|
28 |
¶ Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі? --
|
29 |
Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав. --
|
30 |
А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш? --
|
31 |
Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу. --
|
32 |
А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. --
|
33 |
Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові. --
|
34 |
А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди! --
|
35 |
Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме. --
|
36 |
Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. --
|
37 |
Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. --
|
38 |
Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. --
|
39 |
Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня. --
|
40 |
Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. --
|
41 |
Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов. --
|
42 |
І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов? --
|
43 |
А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою! --
|
44 |
Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня. --
|
45 |
У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. --
|
46 |
Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. --
|
47 |
Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має. --
|
48 |
Я хліб життя! --
|
49 |
Отці ваші в пустині їли манну, і померли. --
|
50 |
То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає. --
|
51 |
Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам. --
|
52 |
Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити? --
|
53 |
І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. --
|
54 |
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. --
|
55 |
Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття. --
|
56 |
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. --
|
57 |
Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. --
|
58 |
То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік! --
|
59 |
Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі. --
|
60 |
¶ А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її? --
|
61 |
А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує? --
|
62 |
А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був? --
|
63 |
То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя. --
|
64 |
Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його. --
|
65 |
І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те. --
|
66 |
Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. --
|
67 |
І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти? --
|
68 |
Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. --
|
69 |
Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого! --
|
70 |
Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол... --
|
71 |
Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох. --
|