| Chapter 23 |
1 |
¶ І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добрим сумлінням! --
|
2 |
Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли при ньому, щоб били його по устах. --
|
3 |
Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, наказуєш бити мене проти Закону? --
|
4 |
А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові лихословиш? --
|
5 |
І промовив Павло: Не знав я, брати, що то первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов. --
|
6 |
¶ І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воскресення мертвих мене судять! --
|
7 |
Якже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукеями та фарисеями, і розділилась юрба. --
|
8 |
Саддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають. --
|
9 |
І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, уставши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знаходимо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові. --
|
10 |
А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю. --
|
11 |
А наступної ночі став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі! --
|
12 |
¶ А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють! --
|
13 |
А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока. --
|
14 |
І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла! --
|
15 |
Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його... --
|
16 |
Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив. --
|
17 |
Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати. --
|
18 |
Той же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в'язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати. --
|
19 |
І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені? --
|
20 |
А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього. --
|
21 |
Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення. --
|
22 |
Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив. --
|
23 |
І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців. --
|
24 |
Приготуйте також в'ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса. --
|
25 |
І листа написав він такого ось змісту: --
|
26 |
Клавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення! --
|
27 |
Цього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин. --
|
28 |
І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону. --
|
29 |
Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів. --
|
30 |
Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий! --
|
31 |
Отож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду. --
|
32 |
А другого дня, полишивши кіннотчиків, щоб ішли з ним, у фортецю вони повернулись. --
|
33 |
А ті прибули в Кесарію, і, листа передавши намісникові, поставили також Павла перед ним. --
|
34 |
Намісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив: --
|
35 |
Я тебе переслухаю, як прийдуть і твої позивальники. І звелів стерегти його в Іродовому преторії. --
|