| Chapter 10 |
1 |
¶ Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, --
|
2 |
і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, --
|
3 |
і всі їли ту саму поживу духовну, --
|
4 |
і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! --
|
5 |
Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. --
|
6 |
¶ А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. --
|
7 |
Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. --
|
8 |
Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. --
|
9 |
Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. --
|
10 |
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя. --
|
11 |
Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. --
|
12 |
Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! --
|
13 |
Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її. --
|
14 |
Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. --
|
15 |
¶ Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я. --
|
16 |
Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? --
|
17 |
Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. --
|
18 |
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря? --
|
19 |
Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? --
|
20 |
Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. --
|
21 |
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. --
|
22 |
Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього? --
|
23 |
¶ Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все! --
|
24 |
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього! --
|
25 |
Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, --
|
26 |
Бо Господня земля, і все, що на ній! --
|
27 |
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. --
|
28 |
Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! --
|
29 |
Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим? --
|
30 |
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я? --
|
31 |
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! --
|
32 |
Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій, --
|
33 |
як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони. --
|