| Chapter 4 |
1 |
¶ Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги, --
|
2 |
але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом. --
|
3 |
Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, --
|
4 |
для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий. --
|
5 |
Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса. --
|
6 |
Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. --
|
7 |
А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас. --
|
8 |
¶ У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. --
|
9 |
Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. --
|
10 |
Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове. --
|
11 |
Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі. --
|
12 |
Тому то смерть діє в нас, а життя у вас. --
|
13 |
Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо, --
|
14 |
знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами. --
|
15 |
Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу. --
|
16 |
Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній. --
|
17 |
Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, --
|
18 |
коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне! --
|