| Chapter 2 |
1 |
¶ Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя, --
|
2 |
то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! --
|
3 |
Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. --
|
4 |
Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших. --
|
5 |
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! --
|
6 |
Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, --
|
7 |
але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, --
|
8 |
Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... --
|
9 |
Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, --
|
10 |
щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, --
|
11 |
і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! --
|
12 |
¶ Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння. --
|
13 |
Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю. --
|
14 |
¶ Робіть усе без нарікання та сумніву, --
|
15 |
щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі, --
|
16 |
додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо. --
|
17 |
Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма. --
|
18 |
Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною! --
|
19 |
Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас. --
|
20 |
Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас. --
|
21 |
Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового. --
|
22 |
Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії. --
|
23 |
Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною. --
|
24 |
Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас. --
|
25 |
Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй, --
|
26 |
бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував. --
|
27 |
Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав. --
|
28 |
Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був. --
|
29 |
Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких, --
|
30 |
бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене. --
|