| Chapter 3 |
1 |
¶ Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі, --
|
2 |
і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі, --
|
3 |
щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. --
|
4 |
Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. --
|
5 |
Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний. --
|
6 |
¶ А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, --
|
7 |
через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри. --
|
8 |
Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте! --
|
9 |
Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом? --
|
10 |
Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі. --
|
11 |
¶ Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас! --
|
12 |
А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас! --
|
13 |
Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його! --
|