| Chapter 9 |
1 |
¶ Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню. --
|
2 |
Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби. --
|
3 |
А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих. --
|
4 |
Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту. --
|
5 |
А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. --
|
6 |
При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові, --
|
7 |
а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини. --
|
8 |
¶ Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. --
|
9 |
Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить, --
|
10 |
що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи. --
|
11 |
Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, --
|
12 |
і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. --
|
13 |
Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, --
|
14 |
скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! --
|
15 |
¶ Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку. --
|
16 |
Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника, --
|
17 |
заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник. --
|
18 |
Тому й перший заповіт освячений був не без крови: --
|
19 |
Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей, --
|
20 |
проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог! --
|
21 |
Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю. --
|
22 |
І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення. --
|
23 |
¶ Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами. --
|
24 |
Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, --
|
25 |
і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою, --
|
26 |
бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. --
|
27 |
І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд, --
|
28 |
так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння. --
|