| Chapter 2 |
1 |
¶ Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови, --
|
2 |
і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння, --
|
3 |
якщо ви спробували, що добрий Господь. --
|
4 |
¶ Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. --
|
5 |
І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. --
|
6 |
Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений! --
|
7 |
Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем, --
|
8 |
і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були. --
|
9 |
Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого, --
|
10 |
колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані! --
|
11 |
Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі. --
|
12 |
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання. --
|
13 |
¶ Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому, --
|
14 |
чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців. --
|
15 |
Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей, --
|
16 |
як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі. --
|
17 |
Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. --
|
18 |
Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим. --
|
19 |
Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи. --
|
20 |
Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові! --
|
21 |
Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його. --
|
22 |
Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу! --
|
23 |
Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо. --
|
24 |
Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися. --
|
25 |
Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ. --
|